Умови участі українців у державній іпотечній програмі «єОселя» мають переглянути, адже чинні не допомагають розв'язувати житлове питання мільйонів громадян, зокрема вимушених переселенців. Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна.
Фото:depositphotos
Що можуть змінити
За її словами, надважливо вдвічі зменшити кредитну ставку по програмі та розмір першого внеску, дозволити кредитувати житло, якому понад 3 роки, а також будинки в сільській місцевості.
«Нині за умовами програми, громадянин може придбати житло здебільшого на первинному ринку — воно повинно буде збудоване не пізніше, ніж 3 роки тому. Але як ми побачили, українці потребують можливості купувати житло там, де вони хочуть, а не лише в містах, де встигли хоч щось побудувати за останні три роки, а також треба дозволити кредитувати садибні будинки у сільській місцевості», — пояснила Шуляк.
За її словами, актуальність запровадження нового житлового законодавства в Україні назріла давно, а повномасштабне вторгнення цю потребу тільки посилило через надзвичайно високу кількість вимушених переселенців. Людям, які тікають від наслідків війни, потрібно десь жити вже зараз, тому вони, як правило, не можуть чекати роками, доки будинок добудується.
Читайте:єОселя: З початку року українці взяли пільгові кредитина 9,2 млрд грн
«Ми це вже побачили на прикладі державної програми компенсацій за пошкоджене або знищене житло „єВідновлення“. За її умовами, житловий сертифікат дає можливість придбати квартиру як на вторинному ринку, так і на первинному, але за весь цей час відсоток угод на первинці в обмін на сертифікати „єВідновлення“, не перевищив і 10%. Так, за умовами „єВідновлення“ у громадян є можливість купувати житло на первинці, але вони обирають вторинний ринок саме тому, що нова домівка їм потрібна сьогодні, а не через кілька років», — зазначила Шуляк.
Враховуючи це, підкреслила вона, сьогодні потрібно підвищити вік житла, яке можна купувати, використовуючи можливості «єОселі» — запровадити можливість купувати житло не старше 15 років, замість 3 років, як зараз. Якщо лишити цю норму без змін, то з пропозиції випадає фактично вся житлова нерухомість, збудована до 2021 року, коли у країні був свого роду будівельний бум.
Річ у тім, підкреслила Шуляк, що переселенці з районів, які або тимчасово окуповані, або де нині ведуться бойові дії, далеко не завжди обирають для нової домівки Київ або інші великі міста, де нового житла дійсно багато. В інших регіонах, житла, вік якого перевищує 3 роки, може бути не так багато. До того ж таке житло зазвичай дорожче. До того, наголосила нардепка, надзвичайно високий відсоток громадян — переселенців, прагнуть придбати не квартиру, а приватний будинок. Згідно з діючими умовами програми «єОселя», це неможливо, тож цю норму потрібно скоригувати.
Читайте: Нові податки з продажу житла: платитимемо більше або підемо в схеми
Ще одна необхідна зміна — зменшення для ВПО першого внеску за житло, придбане за програмою «єОселя». На сьогодні кредитна ставка для військових-контрактників, силовиків, вчителів, медиків та науковців становить 3%, для учасників бойових дій, ветеранів, переселенців та всіх, хто не має власного житла — 7%.
При цьому перший внесок нині має становити 20% вартості житла, що є подекуди непідйомною для них умовою. Це, відповідно, суттєво б'є по ефективності програми: потрібно переглянути розмір ставки до 3%, а поріг першого внеску до 15%, адже люди, які втратили все і починають будувати життя з чистого аркуша, потребують підтримки держави.
«Сьогодні в Україні налічується майже 5 млн офіційно зареєстрованих ВПО, з яких щонайменше 26% потребують соціального захисту, тому держава не має права залишатися осторонь, якщо хоче зберегти гідні умови для життя громадян і попередити нові хвилі вимушеної еміграції. Тому ми будемо ініціювати всі ці зміни, і сподіваємось на позитивне рішення уряду у цьому напрямку», — підсумувала очільниця комітету.
Вона також додала, що на сьогодні, підтримка внутрішньо-переміщених осіб, які змушені через війну шукати нові домівки — одне з найпріоритетніших завдань держави.