Дешевша іпотека та вищі ціни на житло стимулюють брати кредити на дедалі більші суми із меншими власними внесками. Про це йдеться у звіті НБУ.
Фото: depositphotos
Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Як змінилася іпотека
«До повномасштабного вторгнення майже дві третини іпотек мали показник співвідношення суми кредиту та вартості застави (LTV) менш як 70%, а зараз середній LTV наближається до максимально можливого за умовами програми рівня — 80%», — підрахували в Нацбанку.
Зараз кредити надаються під пільгову ставку 3% або 7% за державною програмою «єОселя», порівняно із середніми ставками за іпотечними кредитами на рівні близько 14% до повномасштабної війни, але зростання цін на житло робить його менш доступним для українців.
На графіку видно, що якщо до російського вторгнення українці брали в середньому в іпотечний кредит 0,8 млн грн, то зараз вдвічі більше — 1,6 млн грн.
«Середній строк позик наприкінці 2021 року становив близько 15 років, тепер іпотеку беруть на довший термін. Перепоною для нарощення іпотеки є невизначеність перспектив ринку нерухомості та високі ризики іпотечного кредитування, що відображаються у високих ставках», — зазначили в НБУ.
Більш довгі терміни кредитування підходять більш молодим позичальникам.
«Раніше найчастіше іпотеку брали позичальники 35−45 років із стабільними доходами, зараз з’явилося більше позичальників, які молодші 30 років», — розповіли в Нацбанку.
Страхування житла від наслідків «прильоту»
Автор:
Редактор стрічки новин
Роман Мирончук
Пише на теми:
Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології
Джерело